Імміграційний суд у місті Джена (штат Луїзіана) 19 вересня дозволив учаснику баймакських протестів, 27-річному медику з Уфи Загір Мухамедьярову залишитися в США. Про це “Idel.Реалії” повідомили спочатку товариші Мухамедьярова, а потім підтвердив і сам активіст.
Загір Мухамедьяров залишив Росію в березні цього року, оскільки побоювався затримання та арешту через свою участь у баймакських подіях у січні цього року. Через Туреччину та Кубу він прилетів до Мексики, а потім нелегально перетнув американський кордон, після чого був поміщений в імміграційну в’язницю “Рівер” у штаті Луїзіана. Там він попросив у США політичного притулку.
У недавньому інтерв’ю “Idel.Реалії” Мухамедьяров докладно розповідав про причини, що змусили його залишити батьківщину, а також про умови свого утримання у в’язниці та свої сподівання на майбутнє.
Як повідомили товариші активіста, імміграційний суд у Джені (штат Луїзіана) дозволив Мухамедьярову залишитися в Америці, надавши йому статус з Holding of Removal (відмова у видворенні).
— Це одна з форм політичного захисту біженців у США, поряд із наданням політичного притулку, — пояснив один із друзів Загіра Мухамедьярова. — Людину з таким статусом не можуть вислати з Америки, бо суд вирішив, що у своїй країні їй загрожує неправомірне переслідування. Загір тепер зможе легально перебувати у США — жити, навчатися, працювати. Він отримає Social security number (номер соціального страхування) і він матиме на руках рішення суду, що дозволяє йому залишатися в країні.
Співрозмовник редакції додав, що, в принципі, американська прокуратура має ще 30 днів на оскарження рішення суду. Якщо цього не станеться, то, за словами співрозмовника, протягом наступних 90 днів Мухамедьяров має вийти з імміграційної в’язниці на волю.
— Політичний притулок Загіру не дали, оскільки він через те, що в нього закінчувалася мексиканська віза, змушений був перетнути американський кордон нелегально. А так його кейс цілком дозволяв претендувати на політпритулок. Все ж таки головне — що його тепер не депортують.
Сам Загір Мухамедьяров заявив “Idel.Реалії”, що після суду у нього “досить змішані почуття”.
— З одного боку, є відчуття якогось спустошення — я п’ять місяців чекав цього суду, хвилювався… А з іншого боку, звісно, маю неймовірне почуття радості, що я цей суд виграв, і мене не видворять із США. Звичайно, мені хотілося б більшого — отримати політичний притулок і на цій підставі вже незабаром претендувати на отримання “грін-карти”. З моїм нинішнім статусом таку карту теж можна отримати, але цей процес є трудомістким і довгим.
Суд, за словами Мухамедьярова, пройшов “цілком нормально”.
— Загалом і суддя, і прокурор були на моїй стороні. Коли я розповідав про те, що сталося в січні Баймаку, то раптом я не міг стримати сліз, згадуючи ті події; це навіть потрапило до протоколу засідання. Але зараз це вже позаду. Тепер мені залишилося просто чекати виходу на волю і потім уже вирішувати, що я робитиму далі, — сказав Загір Мухамедьяров.
Сімнадцятого січня 2024 року суддя Баймакського районного суду Башкортостану Еліна Тагірова визнала активіста Фаїля Алсинова винним за ч. 1 ст. 282 КК РФ ( “Порушення ненависті чи ворожнечі”) і засудила його до чотирьох років позбавлення волі в колонії загального режиму. Держобвинувачення просило активіста ті ж чотири роки, але в колонії-поселенні.
На оголошення вироку приїхало кілька тисяч прихильників Алсинових, які зустріли рішення суду з обуренням. На площі перед будівлею суду сталися сутички з силовиками, які закидали протестуючих гранатами зі сльозогінним газом та били їх палицями. Протестувальники у відповідь закидали поліцію снігом. У результаті силовикам вдалося вивезти Алсинова з будівлі суду лише після того, як до них прибуло значне підкріплення.
Після протестів у Баймаку Слідчий комітет порушив кримінальні справи за двома статтями: організація та участь у масових заворушеннях (ч. 1 та 2 ст. 212 КК РФ), а також застосування насильства щодо представника влади (ч. 1 ст. 318 КК РФ) . Фігурантами цих справ стали понад 85 людей.
Башкирському активісту, який втік з Росії, дозволили залишитися в США
