28 грудня серія складних кібератак вразила дев’ять італійських урядових сайтів, спричинивши збої в роботі кількох ключових цифрових платформ. Серед постраждалих сайтів були сайти Міністерства закордонних справ Італії, а також офіційні сайти двох великих аеропортів Мілана Лінате та Мальпенса. Незважаючи на масштаби атаки, за словами офіційного представника, уповноваженого говорити з цього питання, проактивні засоби захисту кібербезпеки Італії змогли пом’якшити вплив, а час простою обмежився лише 109 хвилинами.
Атака прийняла форму нападу розподіленої відмови в обслуговуванні (DDoS), поширеної тактики, коли веб-сайти бомбардують величезною кількістю підробленого веб-трафіку. Цей потік трафіку фактично блокує законним користувачам доступ до цільових служб, викликаючи збої. Незважаючи на те, що атака призвела до тимчасових збоїв, найважливіші системи, включно з тими, що пов’язані з авіасполученням, продовжували працювати, не впливаючи на розклад польотів або роботу аеропорту.
Проросійське угруповання Noname57 взяло на себе відповідальність
Відповідальність за DDoS-атаки взяла на себе афілійована з Росією хакерська група Noname57(16). В офіційній заяві, оприлюдненій у Telegram, група стверджувала, що Італія стала мішенню через її сприйняті антиросійські настрої, звинувативши країну у впливі «русофобів». Група також попередила, що додаткові атаки на італійську цифрову інфраструктуру заплановано на початок наступного року, сигналізуючи про те, що цей напад, можливо, був лише початком ширшої кампанії.
Достовірність заяви групи сумнівна. Хоча повідомлення могло бути просто інструментом пропаганди або стратегією подальшого підриву політики Італії, Агентство кібербезпеки Італії (ACN) підтвердило, що атака відбулася, і продовжує розслідування повного масштабу та походження нападу. Агентство пообіцяло оприлюднити більше подробиць після завершення розслідування, але наразі незрозуміло, чи є DDoS-кампанія частиною більших скоординованих зусиль підтримуваних державою акторів чи шахрайської операції незалежних хакерів, які симпатизують інтересам Росії.
Кібератаки: історичний контекст
Кібератаки, особливо ті, що включають DDoS, часто пов’язують із спонсорованими державою групами, особливо коли вони спрямовані на ключову інфраструктуру та державні установи. Ці атаки спрямовані не лише на виведення з ладу послуг, а й на ширшу стратегічну мету: посіяти плутанину, створити хаос і підірвати довіру суспільства до діяльності уряду. У багатьох випадках ці кібератаки використовувалися як частина ширших геополітичних стратегій для помсти країнам, які сприймалися як противники.
Історично так склалося, що суб’єкти, які фінансуються державою, здійснювали кібератаки як на державні, так і на приватні організації, щоб порушити повсякденну роботу, послабити економіку та заплямувати міжнародну репутацію своїх цілей. Наслідки цих кампаній часто відбиваються далеко за межами безпосередніх жертв, привертаючи увагу світових ЗМІ та впливаючи на громадську думку, особливо в західних країнах, де такі атаки розглядаються як частина поточної геополітичної напруги.
Підтримка України Італією як потенційний тригер
Час DDoS-атак на Італію збігається з непохитною підтримкою країни Україною в її триваючому конфлікті з Росією. Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні була вірним союзником Києва, постійно висловлюючи підтримку суверенітету України та надаючи як гуманітарну, так і військову допомогу в її боротьбі з російською агресією. Ця підтримка, безсумнівно, викликала реакцію Москви, яка раніше висловлювала гнів на країни, які відкрито підтримують Україну.
Вважається, що кібератаки на Італію є формою відплати підтримуваних Росією хакерів, які намагаються надіслати повідомлення уряду Італії. Націлившись на ключову цифрову інфраструктуру Італії, зловмисники намагалися зірвати операції та привернути увагу до ролі Італії в конфлікті. Однак, незважаючи на масштаби кібератаки, італійська влада повідомляє, що фактичні збитки були мінімальними. Аеропорти країни, незважаючи на обстріли, не зазнали серйозних збоїв, і розклад рейсів залишився без змін.
Розслідування, що триває, і майбутні загрози
Наразі агентства з кібербезпеки Італії продовжують розслідування масштабів атаки, яка, схоже, була частиною більшої тенденції пов’язаних з Росією кібератак проти європейських країн, які підтримують Україну. Агентство з кібербезпеки (ACN) підкреслило важливість збереження пильності, зазначивши, що ця атака може стати передвісником більш скоординованих дій, особливо враховуючи попередження Noname57(16) про подальші атаки в найближчі місяці.
Уряд Італії також запевнив громадськість, що вживаються додаткові заходи для зміцнення захисту кібербезпеки, особливо в умовах, коли геополітичний ландшафт продовжує розвиватися. Оскільки напруга між Росією та Україною не має ознак спаду, експерти попереджають, що подібні кібератаки можуть стати більш частими та витонченими, потенційно націлюючись на критичну інфраструктуру, таку як енергетичні мережі, державні установи та навіть фінансові установи.
Висновок
Недавня хвиля DDoS-атак проти Італії підкреслює зростаючу роль кібервійни в міжнародній політиці. Хоча атаки було ефективно пом’якшено, геополітичний контекст свідчить про те, що це може бути лише частиною більшої стратегії, спрямованої на дестабілізацію країн, які виступають проти інтересів Росії. Стійкість Італії до цих атак у поєднанні з потужними заходами кібербезпеки демонструє важливість кібербезпеки для захисту критичної інфраструктури від все більш складних цифрових загроз.
Оскільки Італія продовжує підтримувати Україну перед обличчям російської агресії, ймовірність подальших кібератак залишається високою, а кібербезпека, безсумнівно, залишатиметься головним пріоритетом як для уряду, так і для приватного сектору в найближчі місяці.
Італія стикається з DDOS-атаками з Росії
